Клени, рідні клени пісня
Клени мої клени – у вінку домівка,
милі мізансцени, як душевні ліки...
Зорі, рідний місяць – все цілує небо,
не находжу місця, заблука;ний небіж...
Вечори з баяном в фіалко;вий вечір –
в почуттях, мов п'яний, в часі тім конечнім,
він же прокотився, наче цвіт позірний –
хоч проси: "Вернися!..." у журі вампірній,
де там, сон відлунням, у тумані сизім,
голубочком з клуні в піднебесні висі...
О, часи кочівля, серця пай зостався,
ріднеє подвір'я – вже іконостасом.
Клени перед очі, дощик сіє сльози –
ці рядки поночі геть простоволосі...
В’ячеслав Шикалович
13.09.2019р. – 23.05.2024р.
Клэны, ридни клэны
© Copyright: Вячеслав Шикалович, 2024
Свидетельство о публикации №124052302936
Свидетельство о публикации №124052302936
Рецензии