Б лоз рська метушня

Знов розпочався день у Білозір'ї
життя сільське на місці не стоїть
кричать півні і кури на подвір'ї
корову знову треба йти доїть.

Хоч є робота в Смілі і в Черкасах
і треба стаж пенсійний заробить
своєї у селі роботи маса
то ж через це душа в людей болить.

Дітей відвести в школу і в садочок
свиня голодна хрюкає в хліву,
село моє - життя мого шматочок
вже без якого я не проживу.

В селі нема ніякої відстрочки
і птиці,щоб в дворі було чимало
на яйця посадити треба квочку
курчатка,щоб швиденько підростали.

А односельцям спокій тільки сниться
немає часу їм відпочивать
на грядках достигає полуниця
везти потрібно в місто продавать.

Пасуть корів у лузі і на полі
женуть на берег,а буває в ліс,
а ще на рудці і біля Каволі
свою худобу випасають й кіз.

Хоч метушня сільська вся від природи
біля млина в мішках стоїть мука,
вже час настав полоти огороди
й кропити колорадського жука.

Вірша пишу я про сільську роботу
і хоч люблю село до божевілля,
до сьомого в селі працюють поту
піду,ще прополоти треба зілля.

На зиму треба порубати дрова
я Вам ще не згадав про сінокіс,
прощаюсь з Вами,будьте всі здорові
я від роботи,ледве в хату вліз.