Захотiла стати маком
Налиті, соковиті і вологі
І нагадали недоречно рани,
Що кров’ю пролилися на Голгофі…
Я милувалась росяним цвітінням,
Де кожний пелюсток, немов жаринка,
Тремтливий луг здавався сновидінням
З далекого і теплого дитинства.
О, як дурманила краса, як оп’яняла!
Здавалось розквітала в грудях квітка!
А я стояла й небо умовляла,
Щоб не втрачала таїнства палітра.
Дивилась я на це магічне диво
І раптом захотіла стати маком,
Щоб сонцю усміхатися щасливо
І надихатись чарівливим палом*.
*Пал – (тут) сильні, пристрасні почуття або прагнення.
Свидетельство о публикации №124052100872