Девушку голубушкой зовет

  ДІВЧИНУ ГОЛУБКОЮ  НАЗИВАЄ

Ходить старенька мати,
Як темная нічка,
Бо нема від  синочка
Ніякої звістки.

Вийша на крилечко
Заплаканї очї,
Коли чує голос з неба
"Вони тобі допоможуть."

Прилетів вітер до хати
Витер її гірки сльози.
Усміхнулсь сонечко
"Я також вам допоможу".

-Ой, вітре, буйний вітре,
Ти по всіх усюдах літаєш,
Як побачиш десь мого синочка
Від мене щиро привітаєш.
 
І Ярило, милий друже,
Щиро прошу тебе дуже:
Відігрій мого синочка,
Не будь до нього байдужимм.

Там, у чистому полі,
Де вітер буйний гуяє:
Просила  його мати,
Синочка її він шукає.

Світить над полем, добрий Ярило,
Просила його старенька мати,
Щоб дорогого синочка зігріло.

Блимає у небі місяченько,
Щоб син її не заблудився,
І з матусею своєю зустрівся...

Веселий вітер прилетів до хати,
Заглядає у віконце - поспішає,
Про добру звістку, матері сказати,
Що вона може,  сина чекати.

"Там, де йшов великий бій,
Тяжко пораненного найшла
Врятувала дівчинонька із села ,
До свєї хати лікувати привезла.

Він прийшов уже до тями
Гарно каже слово "мама",
Дівчину голубкою називає,
Каже швидко добре буде все".

Мати впала на коліна,
Вдячна Богу, всім, хто допоміг
Відшукати її сина -
Плакала від щастя, не ховала сльоз.
Плакала від щастя, не ховала сльоз.
13.05.2024