Дорога до заозера

Мені знайома стежка із капкасу
з холоші,теж добратися можливо
є рими для віршів моїх в запасі
для читачів-це дуже так важливо.

Пишу свого вірша про Білозір'я
ледь не зламав свого я олівця,
з холоші повернув біля подвір'я
напроти двору Васі Марківця.

Набравши я повітря повні груди
там,де були Остапенка городи
з холоші дуже рідко ходять люди
автобус до заозера ж не ходить.

Ось біля двору плетена вірейка
біля паркану проросло зерно
всміхається мені Сашко Пірейка
ми з ним удвох не бачились давно.

Постояли з Сашком,поговорили,
та щоб добратись до кінцевої мети
перепочивши з ним,набравшись сили
ще треба два місточки перейти.

Немов розчервонілий,мокрий пава
спішив,що розійшовся штанів шов,
ось я нарешті перейшов канаву
і вже до рідного заозера дійшов.

Побачив мами рідну латку огороду
з'явилась вогкість в мене на щоках,
хоч пролетіло вже років відтоді,
та радий бачити я хати рідний дах.


Рецензии