Сонце світить навіть за хмарами,
Світить в миті щастя й журби,
Сонце світ зігріває ласками
В грозові години війни.
Сонце світить усім однаково:
І хорошим людям і злим.
І для бідного й для багатого
Є одна загадкова синь.
Сонце світить тому, хто в радості,
І тому, у кого біда,
І за це не чекає вдячності
І щоранку усіх віта.
Коли наша душа в неспокої
І напружений кожний нерв,
Коли плачеш від люті злобної,
Сонце з нами, як Прометей.
Всім нам хочеться світла ясного,
Сонця теплого у душі.
Сонце світить усім однаково,
Щоб зігріти серця людські…
Сонце свiтить усiм однаково
© Copyright: Галина Чехута, 2024
Свидетельство о публикации №124052001222
Свидетельство о публикации №124052001222
Рецензии
Файний вірш. Приємно було його читати. Від нього віє сонячним теплом, світлом. Навіть на душі тепліше стало. Спасибі за Вашу творчість 🌞
Соня Арутюнова 28.05.2024 18:25 • Заявить о нарушении
Соня Арутюнова 28.05.2024 18:25 • Заявить о нарушении