А жизнь лишь начинала свой разбег

Я помню наше скромное жильё –
Орех под окнами махал ветвями
И время молодое было с нами,
В наш, после свадьбы год, взяло нас под крило.

И светлый ангел там будил нас по утрам,
А дни бежали серебристою рекою
И всё нам было нипочём с тобою –
Дожди ли снег, да вьюги и ветра…

В друг друге растворились мы навек
И Небеса в любви нас закружили,
С тобой мы просто в этом мире были,
А жизнь лишь начинала свой разбег…

Вячеслав Шикалович
19.05.2024г.

Життя лиш починало свій розбіг…

Я пам'ятаю скромнеє житло –
Горіх під вікнами махав гілками,
Час молодий, ласкавий був із нами,
В після весільний рік взяв під крило…

Там світлий ангел нас будив в подобі гри,
Дні світлі бігли серебристою рікою
І щоб там не було – дарма, з тобою –
Хоч дощ, хоч сніг, чи хуртовина і вітри…

У один однім розчинились ми навік,
Нас Небеса в любові закружляли,
Були з тобою просто в світі, ляле,
Життя лиш починало свій розбіг…

В'ячеслав Шикалович
19.05.2024 р.