Пiщинка
Мені здається, сильна я,
Та все ж буває,
Що смутку курява страшна
Так накриває.
Я відчуваю, що в мені
Слабіють нерви,
Живу, немовби уві сні,
У ролі жертви.
Миттєво хвиля сум’яття
Навіє острах,
Сповиє волю ця габа,
Як сітка злобна.
Наводить смуток мовчазний
Тривог хмаринка:
Світ величезний, світ значний,
А ти – піщинка!
Як зрозуміти Божу суть
І світ реальний?
Куди мене путі ведуть
У час кривавий?
© Copyright: Галина Чехута, 2024
Свидетельство о публикации №124051801280
Свидетельство о публикации №124051801280
Рецензии