Я – жінка, так. Але не справжня.
Нема в мені отих прикмет.
Безпретензійна і домашня,
Хоч знаю все про етикет.
Так, я – звичайна, я – вразлива,
Чутлива, іноді – до сліз.
Я – недражлива, несварлива
І можу стримувати гнів.
Я – жінка, я – слабка і скромна,
Несу у серці доброту.
Буває, з чимось я не згодна,
Не сперечаюсь до вогню.
Буваю втомлена, нещасна,
У серці відчуваю щем.
Нездатна спорити, незграбна,
Не є принадності взірцем…
Так, я – не справжня… Не шикарна…
Та зла нікому не роблю.
Можливо, каже хтось: “Бездарна”, –
А я продовжую, творю…
Не справжня! Мрійна і ляклива,
Без макіяжу, не крута”…
Завжди правдива, незрадлива,
До горя інших не глуха.
Сьогодні важко всім, і жінці
Нелегко стримувати біль.
А я несу свій сум у вірші,
Веду невидимий двобій.
*Крутий (тут) – (переносн.) дуже гарний, відпадний, класний, кайфовий.
Не справжня
© Copyright: Галина Чехута, 2024
Свидетельство о публикации №124051801272
Свидетельство о публикации №124051801272
Рецензии