Цілувати руки твої ніжні, тендітні і впевнені,
Одним тільки диханням, майже торкаючись серця, що б‘ється о стінки артерій.
Сидячи поруч в машині, відстібнути ремені,
І я к в теленовелі, від серії к серії
Просто дивитись, як ти живеш і дихаєш.
Як губи твої, такі ідеально спокусливі,
Мене лишають останнього мого подиху….
Просто делиться всеми своими чувствами,
И вспоминать, как не хватает воздуха,
Когда страсть твоя рассыпается во мне звёздами,
Як я завмираю і знову втрачаю дихання.
Це як у вірші про Ліду, який ти читаєш поспіхом,
Де тільки про вишні, тролейбус та Вічність в кінці маршруту.
Чутно твій голос, що в грудях моїх бринить лоскотом,
І прокидається пристрасть, жива і люта,
Яку і відчути ще можна, але раз в ніколи,
І я поринаю у тебе раз у раз, як у магічне коло:
Вічний Уроборос….
26 квітня 2024 року, Київ
Ц лувати руки тво
© Copyright: Даля, 2024
Свидетельство о публикации №124051603071
Свидетельство о публикации №124051603071
Рецензии