Я б полетiла
Відчуває серце втому,
Хоч навкруг дзвенить весна.
Полетіла б я додому,
Тільки крил, на жаль, нема.
Полетіла б до джерельця,
До цілющого струмка,
Тільки лишенько нестерпне
Шепче: “Рано! Йде війна!”
Полетіла б я у мріях,
Тільки ворог мрію вбив.
Йду на просвіток у віршах,
Та сумний у них мотив.
Прокидаюсь у кошмарах,
Не втішають і думки…
Я – немовби у кайданах!
Як зірвати ланцюги?..
Я б на хмарку верхи сіла…
Я б по морю попливла…
Я б пішла… Я б полетіла…
Вся душа моя – в бинтах!...
© Copyright: Галина Чехута, 2024
Свидетельство о публикации №124051405999
Свидетельство о публикации №124051405999
Рецензии