Евгений Маланюк 1897-1968 Исход
Оставляли последний клок.
В испуге колёса гремели
Под усталый орудий грохот.
Зловещие стаи крылатые
Догоняли скорбный поход,
А поезд рыдал: на Запад...на Запад...на Запад...
И вслед - гоготал Восток.
Кровавую пасть свою щерил.
Пьяный выдох тошней, чем смерть.
Где ж найти нам тебя милее
Сердцем, полным Тобою вщерть?
1920
Ісход
Не забути тих днів ніколи:
Залишали останній шмат.
Гуркотіли й лякались кола
Під утомленний грім гармат.
Налітали зловісні птахи,
Доганяли сумний похід,
А потяг ридав: на Захід… на Захід… на Захід…
І услід – реготався Схід.
Роззявляв закривавлену пащу.
П’яний подих нудив, як смерть.
Де ж знайти нам за тебе кращу
Серцем, повним Тобою вщерть?
1920
Свидетельство о публикации №124051202512