Божий завiт

Божа- земля, а на ній Божі люди
Вважають себе хазяї,
Задля наживи -орудують всюди,
Руйнуя здобутки свої.

А як тоді - птахи, риби та звірі ?
І  з ними ще сотні істот,
На них охотою, начебто в тирі,
Кожен ж Землі- патріот ?

Змалку ж навчають любити природу,
І все що є ній живе,
Але тепер- погляд більше на моду,
І, що для цього знайде.

Частіше навчають- взяти, чим дати,
З модою -мало всього,
Не вистачає -беруть автомати,
Щоб вбити один одного.

Але ж, життя- для всієї планети,
Всі ми отримали- в дар,
Замість -цінити, бажання -задерти
Й незадоволення з чвар.

Не цінною людяність стали вважати,
Із тіла робить -еталон,
А більше турбує - нема що вдягати,
І замість природи, в салон.

Суспільство нав'язує цінності різні,
Їх в'яжуть на кількість грошей,
 Вважають з прислів'я- дурними, бо бідні ,
І знищують інших гостей.

Багатство - життя, і воно є безцінне,
А також навколо- весь світ,
Бажання турботи про Мир -мати спільне,
І це всім від Бога -завіт.