Пролітають наші літа
Немов пух із тополі.
І не помітили ми
Як змінились наші долі.
Стали ми вже не ті,
Стали якісь тихіші.
І завзяття нема вже того,
Що було в нас раніше.
Все проходить із роками
Самі того не чекали,
Що не буде вже того,
Що в житті своєму ми мали.
Та життя у нас одне
Й турбуватись не потрібно,
Що ми вже не ті.
Просто будемо жити гідно.
І не будемо думати про те
Що ми вже не ті,
А просто насолоджуватись тим,
Що маємо в житті.
26.04.2024
Пролитають наши лита
© Copyright: Матрёна Донченко -Дидок, 2024
Свидетельство о публикации №124050302574
Свидетельство о публикации №124050302574
Рецензии