Радійте вороги мої,
В Москві і в Вищому Булатці,
Таки з’єдналися рої
Так схожі на петлю в краватці.
Я б не сказав, що їх боюся,
Чи спасував чогось би там,
Я просто понад все журюся,
Що ворог мій як курва став.
Вповзає лагідно і тихо,
До душ не зрілих і простих,
І засіває зверхньо лихо,
В полях весняних молодих.
Свої, свої ми всі під небом,
Та тільки в кожного своє…
За пазухою гостре лезо,
А в думці й небо дістає.
Я не боюся вас святоші,
Яку б ви рясу не вдягли,
Коли розмова йде про гроші,
То дружбу ви не досягли.
Квітник чи клумба чи ялинка,
Звичайно краще ніж війна,
Та тільки доля не картинка,
Не олеандр біля вікна.
02.05.2024
Возрадуйтесь враги мои
© Copyright: Павел Сало 2, 2024
Свидетельство о публикации №124050204278
Свидетельство о публикации №124050204278
Рецензии
