Любомирi Нарозi до 65-рiчного ювiлею на укр. яз

Давай про вік не говорити більше,
Залишимо його десь на папері.
Душею молоді ми, як раніше,
У всесвіт мрій для всіх відкриті двері.

Чекають нас попереду зірниці
НовИх творінь в пісеннім фейєрверці...
Сприймаймо негаразди, як дрібниці,
Живімо кожен день із Богом в серці.

За все, що є, - Всевишньому осанна,
Від Нього - рими і від Нього - ноти...
Торкаючися клавиш фортепіано,
Чуттєве серце здійснює польоти.

Як одержиме, вище хмар злітає,
Прямуючи у неосяжні далі...
То ж хай воно, радіючи, співає
На творчому своєму п'єдесталі.

Нехай тобі у осінь сонце світить,
Хай до життя наснага не покине;
Нехай натхнення розцвітають квіти
Й душа назустріч світлу стримко лине...

Роки нехай зозуля не рахує,
Що може птаха про людину знати(?)
Як сам Господь в чоло тебе цілує,
Надію не повинна ти втрачати.

Хай музика дарує лЕгкі крила,
Щоб не зламали їх ніякі бурі;
В любові і у вірі - твоя сила,
Це - код душі в Небесній партитурі!

Хоч сходи долі - і хиткі, й кручЕні,
Нехай тебе вершина не лякає;
Лиш уяви, що знову ти - на сцені
І бенефіс життя твого триває...


02/09/2021/