Колись... на укр. яз
Колись вона повЕрнеться додому,
ця "жінка із далекої дороги",
залИшивши розлук хронічну втому,
ступивши на хатнІ свої пороги.
Збентежена душа набуде спокій,
який не снився навіть на чужИні
і ностальгії відгук одинокий
загУбиться у висі жовто-синій.
Вдихаючи гірське повітря в груди,
відчує справжню райську насолоду
і вдячних слів віршовані споруди,
немов птахи, злетять до небозводу...
СотвОрених пісень крилата зграя
над рідними просторами взів'ється;
нарешті серце вільно заспіває
й розтане смутку крижана фортеця.
Прокінеться від сну самотня діва
і запалає в ній любові вуглик;
хай подарує доленька щаслива
всіх "щирих почуттів маленький вузлик"
тій "жінці із далекої дороги",
яка в чужинськім краї не зчерствІла;
хай по землі батькІвській ходять ноги
й за спИною міцніють творчі крила...
11/11/2023/
Свидетельство о публикации №124050103247