В рш про батька
про маму вже свої вірші писав
помер на сімдесятому він році,
хоч лісником в лісництві працював.
Антонів син,я зовсім не безхатько,
хоч батькова покоїться душа,
щоб знали всі хто я,і хто мій батько
для вас я написав цього вірша.
Хоч може ці рядки вірша потужні
по Кірова заозером він жив,
колеги-лісники були всі дружні
він завжди з ними,з усіма дружив.
Віршем про батька розповісти хочу
Карпусь Сашко заозером один,
бо голосно кричу,а не шепочу
Сашко Антона-наймолодший син.
Не раз гасив він вогняну завісу
березовий весною точив сік
виконував план заготівель лісу
таким був батько мій,Антон-лісник.
Здавав в аптеки лікарські рослини
я вам сказати, щось іще хотів
садив посадку сосни та ялини,
виготовляв шпаківні для птахів.
Поставлю у вірші своєму кому,
про їх професію багато слів скажу,
про Мотуза,Калашника й Зажому
про лісників,пізніше вірш свій напишу.
Свидетельство о публикации №124043005726