Дiм
Здійснилась моя мрія. Ожила
батьків хатина в тихому містечку,
де я колись із сестрами росла,
немов мала пташина у гніздечку.
Було всього в далекі ті роки,
та й щастя ту оселю не минало,
бо справжні там жили трудівники.
І будували дім навік… А сталось…
А сталось так, що хаті довелось
перетворитись в пустку холоднечу
на довгий час… Але нарешті ось
тут люди, радість, бігає малеча…
Дзвінкий дитячий знову чути сміх –
четверте покоління буде в хаті!
Нехай же пам’ять бережуть про тих,
хто цей будинок зміг побудувати.
Одна була міцна сім’я у нас:
з Росії – мама, тато – з України…
Тож зараз нам в тяжкий суворий час
триматись треба правди і родини.
25.02.2024.
© Copyright: Валентина Яроцкая, 2024
Свидетельство о публикации №124042904317
Свидетельство о публикации №124042904317
Рецензии
Как же замечательно!!!
Я просто в восторге от складности-певучести-правдивости-оптимистичности!!!
Татьяна Камышанова 08.12.2024 11:25 • Заявить о нарушении
Я просто в восторге от складности-певучести-правдивости-оптимистичности!!!
Татьяна Камышанова 08.12.2024 11:25 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.