Я збирався було вже померти,
Та хтось каже, що - не помирай.
Мама кличе мене після смерті,
Може, кличе мене вона в Рай?
Я не виходив рідну особу -
В Пеклі в нафті кипіть в казані,
А все, що заливаю в утробу,
Забувать помагає ті дні.
Де ти, настрій ти мій новорічний?
Я зустріну тебе без людей.
І зустріну четверте я січня -
Мамин день і день нових ідей.
Та я знаю: усе вона бачить,
Що чекаю свою я весну.
І коли все забуде й пробачить -
Заспокоюсь і мирно засну.
Зимовий крик душ Старпома
© Copyright: Сергей Шевченко 15, 2024
Свидетельство о публикации №124042803350
Свидетельство о публикации №124042803350
Рецензии
