НАША КРОВ
«.., в смертельной агонии
не зови понапрасну друзей.
Дай-ка лучше согрею ладони я
над дымящейся кровью твоей»
- Іон Деген
…Ні, не буде покрівлям новим погорільцям
«площі красній» кровавій й годинник загине над нею,
там могили убивць, де гниють аноніми,
немов пломби в щербатій стіні-ненажері.
Лиш парадами міряє там навіжений,
від минулих боїв - все адреси й адреси.
Хай ковтає гроби і пишається, ніби консервами смерті!
Хай везуть та везуть вдовж забору-макету!
Кров нас гріє! Обпалює-палить, неждано-незнана.
Дух і розум – в вогні, бо творимо безсмертні легенди.
Ми крокуєм по глині судьби! Ми безстрашні,
бо тепер перетворюєм серце на цеглу.
© Copyright: Петр Скорук, 2024
Свидетельство о публикации №124042503080
Свидетельство о публикации №124042503080
Рецензии
