Душа 517
-Прожити найкраще життя!
-Душа 517!
Спроба в рахунку яка!?!
-Я не веду підрахунки,
Для цього існуєте ви…
Ну все!!! Прощальні цілунки:)
Років сто не чекайте мене!!!
Розкажіть, що я буду робити!!!
Який у мене буде дар?!!
Можливо, я буду творити,
Чи матиму власний стрип-бар!!!
-Чекай-чекай…
Я перегляну.
Так…повернення до життя…
Я починаю…цей ранок…
Тривога.Сирена.Йдіть в укриття.
-Що!?Що?! Я не розчула!!!
-Бувай, Душа!
Пока-Пока!!!
Дивний збіг обставин…
Повернення до життя…
Вона таки мала померти…
Відчайдушна… лишилась жива…
…ніч…дощ…я не чую?!!
…загострився зір…
…чому я тут?! Не розумію…
…я маю писати…писати твір…
-Ей! Допомога потрібна?
Можливо в швидку?
Все добре?!? Ти мене чуєш?!!
Агов! Я тут!!!
-Ні, дякую. Не потрібна…
Я маю йти…потрібно писати книгу…
До біса!!! Все під три чорти!!!
-Що ти бурмочеш!!!
Я не розумію!
Яка ще книга! Який твір!
-Та поки, я сама не знаю…
Лиш пам‘ятаю назву. Просто «ВІР».
Він розсміявся.
-Ну добре, дивачка, я тобі вірю.
Пиши.
Можливо, ще побачу фільм,
А зараз, давай підіймайся,
Пішли…хай лікар огляне в швидкій.
Свидетельство о публикации №124042500201