Згасає день, запалить ніч свічки
І вийду я на бесіду з Всевишнім
І заспокояться мої думки
Під прохолодою затишшя.
Я з вдячністю почну розмову з Ним
Вдивляючись у темні очі неба
Як добре, що ти можеш на один
Спитати в Бога, що людині треба.
Десь грому гуркіт чується слабкий
Напевно це є знак, що я почута
Виходить місяць гарний та сумний
Мою він сповідь слухає розкуту.
І тиші подих пестить з почуттям
Мій цвіт душі безмежно кольоровий
В якій вогонь зі щирим каяттям
Зустрінуться на перехресті долі.
Саме життя допише епілог
Моїх думок, розкиданих віршами
В яких розкаже серце монолог
Моїми поетичними рядками...
23 квітня 2024 рік (Загреб, Хорватія)
***
© Copyright: Инна Штефан-Токич, 2024
Свидетельство о публикации №124042302818
Свидетельство о публикации №124042302818
Рецензии