В, язниця

Душа у тілі, це в'язниця, у ньому очі, і зіниці.
Відбути час, пройти урок, ще є пастки для перемог.
Спокуси тіла для душі, є задзеркалля в тишині.
Для крику ехо, він створив, кричи сильніше перевір.
Ти тут один, все інше час, забув що хочеш пам'ятати.
Колись було, тепер настало, творить себе не перестану.
Фізичне тіло і душа, разом існують без кінця.
Винагороду чи карати, створили правила ще й жарти.
У пастку слів, чудових мрій, або в жаху своїх страхів.
Впізнай себе, відчуй творця, виконуй заповіт отця.
Почуй думки, вони в тобі, так розмовляють ті німі.
Навчили правди чи брехні, перевіряй хто ти такий.
Удар по дзеркалі, сильніше, взаємодіє ця в'язниця.
Як це працює, подивись, брехня отрута, правда звір є.
Багато буде перевірок, спокус купити для тваринок.
Та сила справжня у добрі, коханням пригости її.
Як хоч живеш, або страждаєш, когось послухав чи навчаєш.
Настане час, ще буде суд, себе караєш без прислуг.
Пізнаєш все, і всі гріхи, які ти сам собі й створив.
Катує кат, знов сам себе, не пам'ятавши хто він є.
Винагорода це життя, впізнати в кожному творця.


Рецензии
Роман, заинтересовал. Я попытался сделать вольный литературный перевод, не дословный, но сохранив смысл.

"- Душа в теле, как в темнице, окна в мир через прищур глаз.
Отбывает срок, ценит каждый урок, избегает пирровых побед.
Искушение тела для души бывает грех, в зазеркалье проверь,
В тишине для крика создано эхо, беззвучно, но отзовется.
Тело и душа будут жить вместе до конца, принимая награды и кары,
Просчеты терзают душу, страдает тело, здесь не звучат фанфары.
В ловушке из слов отсеивай мусор, мечты претворяй в дело,
Ужас из страхов не подпускай к плоти, судьба ручку тебе позолотит.
Узнай себя, выполняй завет отца, чувствуй защиту творца.
Услышь мысли, они в тебе, шестым чувством говорят немые,
Следуй правде, пусть правда - зверь, но ложь - это яд,
Разбей зеркала, свободная душа не вернется назад,
Будет много соблазнов, чтобы укротить зверя,
Не поскупятся на ложь и обещания фарисеи,
Но настоящая сила в добре, любовью угости её,
Даже если сам небогато живешь,
Придет время и узнаешь все грехи, которые сам себе и сотворил,
И будет суд, на котором сам накажешь себя, без прислуг.
Будет пытать палач, снова сам себя, не помнив, кто он есть,
Наградой была жизнь, дарованная каждому творцом."

Сава Гарыч   02.05.2024 12:36     Заявить о нарушении