Блукає там життя! Там тужить власний час.
Спасибі що ви є! У ворона старого є бажання.
З моменту зустрічі не було ані дня,
бо каркаю без пам'яті про Вас, без осяяння.
Моїх звичайних справ Ви променем простим
пробилися здалеку сяючого світла.
Не вірте, не кажіть, що ні при чому я і Ви;
я точно знаю, - Ви струсили з мене сніг, мов з гілки.
Ви спадкоємиця всіх пустощів. Ваш дзвоник – сміх!
Швидкий Ваш погляд в мене і я Ваш, Бог – свідок!
Портрет Ваш чорно-білий, мій – поріг:
він розповість усе, чим я живу на світі.
Портрет
© Copyright: Петр Скорук, 2024
Свидетельство о публикации №124042203582
Свидетельство о публикации №124042203582
Рецензии