Н.Бидненко
Нервова ніч
Нервова ніч збирала зорі-сльози,
Гойдався місяць, наче місця не знайде…
Час утікав десь під засиллям прози,
Бо рими лиш траплялись де-не-де.
А навкруги, мов знавіснілі, – вишні …
Нервова ніч аж побіліла в пелюстках.
Скажи, мій друже, як воно так вийшло:
Горів-горів, і враз вогонь зачах?
Зіркові сльози, може, загасили,
Чи цвіт вишневий схолодив твій жар?
А як же все було у нас красиво…
Усе минає. Не повернеш… Жаль…
***
Нервная ночь собирала звезды-слезы,
Качалась луна, будто места не найдет…
Время бежало где-то под засильем прозы,
Потому что рифмы только случались кое-где.
А вокруг, как обезумевшие, – вишни…
Нервная ночь побелела в лепестках.
Скажи, мой друг, как оно так вышло:
Горел-горел, и вдруг огонь зачах?
Звездные слезы, может, потушили,
Или цвет вишневый остудил твой жар?
А как все же было у нас красиво…
Все проходит. Не вернешь… Жаль…
Нервная ночь
© Copyright: Татьяна Маркова 3, 2024
Свидетельство о публикации №124042007433
Свидетельство о публикации №124042007433
Рецензии