Шкода дитинства
де пахло борщем й пиріжками
де сонце встає, а в гніздечку лелеки
й веселка над хатою в мами.
Мені б на годину у сад повернутись
щоб цвітом весняним буяти,
я б птахом маленьким хотів обернутись
й над батьківським дахом кружляти.
Мені б на добу знов туди повернутись
де хата цвіла рушниками,
до рідної неньки лицем пригорнутись,
та тільки немає вже мами.
Мені б хоч на мить у село повернутись
до вій підіймаю долоні,
та замість того,щоби вам посміхнутись
з очей течуть ріки солоні...
Свидетельство о публикации №124042004423