Викладену цеглою стежку ковтає земля
щороку по сантиметру, по два
де ходила в літніх тапочках моя мрія
по місцях де моїми наспівами співав Леррі Він
Із тих хто про нас пам'ятає,
згадує листями лиш бузок та жасмин
Роса вранці була надмокрою,
а в вечір прохолоднішало і сонце сідало, розводило нас по домам.
2024-04-18
Ковта земля
© Copyright: Владимир Шеврон, 2024
Свидетельство о публикации №124041807649
Свидетельство о публикации №124041807649
Рецензии