Одним оком бачиш, другим намалюєш.
Говори словами, вони все почують.
Хтось шепоче думку, напиши вірша.
Перевір тихенько, збіг це, чи слова.
Налякати тяжко, бо вогонь в крові.
Вода точить камінь, у човні вони.
Цей тягар на серці, покажи портал.
У відкриту душу, лиш своїх впускай.
Пастка то для ночі, сонце у тобі.
Упіймав кохання, закричать німі.
Тіням теж потрібно, світло у ночі.
Задзеркалля зорі, холод в тишині.
Ніби зрозуміли, знаку не подав.
Знов сліпі прозріли, пастку ворогам.
Ворон десь закаркав, жертва у тобі.
Замикаймо коло, пам'ять що в душі.
Чистий лист паперу, падала сльоза.
Хтось ще пам'ятає, ці пусті слова.
Біль тримаєш знову, повтори гріхи.
Чисте небо було, знов його знайди.
Це старі актори, хоч нове кіно.
Знов все на повторі, як колись було.
Попередить можуть, старі помилки.
Покажи як треба, виправлять гріхи.
Як треба
© Copyright: Роман Сивко, 2024
Свидетельство о публикации №124041206616
Свидетельство о публикации №124041206616
Рецензии