Она шагает, вновь. на украинском
Політ її, як шепіт, зовсім не вагомий -
Всім зрозумілий, променистий звіт…
І ти, натхненний віянням сосновим,
Неначе птах, вже прагнеш у політ!
Бо вся, вона в тобі, поглянь навколо:
Не діють місце й час - до Сонця рух…
І ти, вже підсвідомо, заливаєш - соло,
Той голос чарівний, милує знову слух!
Весна - знов по землі, у даль крокує,
Розносить: радість Світу й благодать…
У фарби кольорові, дерева розмалює,
І знов закохані, забудуть слово - спать!
За днями дні: виразніші й дзвінкіше -
Бо грає Березень, чарівний перебір…
Вода вирує, значно швидше й веселіше,
А Сонце - наша радість, щастя і кумир!
Весна нас знову, радо й щиро обіймає,
Від тих обіймів, під серцем, аж щемить…
На крилах, ніби птаха, в небо підіймає,
Я теж, з ними лечу, у своїх мріях, вмить!
А небо, на очах, все краще й молодіє,
Струмки, як струни, грають та дзвенять…
Берізок гурт, з роками, наче й не старіє,
Убрались у все біле, та чекають свят!
Неначе казка, перед нами розступилась:
Такий чарівний та казковий навкруг світ…
Весна прийшла: усе, як заново родилось,
Крокує по землі, й дарує щастя - свій привіт!
12 червня 2024 року
Віталій Косенко
Свидетельство о публикации №124041204184