Шукаю вiдповiдь в...

Світлана Пузіна

Шукаю відповідь в  руїнах...
У коцик кутаюся сина,
напівтемрява віє теплом.
Обманний зір, чи то довір'я, 
дверей торкнулося повітря,
не біда, син прийшов, відлягло.

- Матуся, рідна, я вже вдома,
вдвох обіймемося, без втоми,
щоб сумуючи й погляд зігрів.
Нам зАвжди плакати не треба,
опІкувався Бог - потреба...

Я до тями прийшла, як від снів.

Почула поруч канонаду,
після ідилії пораду -
врятуватись, тунель перейти.
Нам ЗСУ на захист встали.
Надію, віру, волю дали -
град ворожий уразить змогли.

Всі наші воїни звітують - як душогуби не вирують,
та скінчиться рашистська війна.
Знов буде цілісна Країна
і об'єднаються родини,
буде мирна навіки весна .

До дому вЕрнеться синочок,
знов у вишневий наш садочок,
- зустрічай, мамо рідна, - живий.
- Любовью захищати змогу
ми мали, дякувати Богу,
обіймемося, знов, синку мій...

31.03.2024

Переклад мого вірша російською " Ищу в руинах ответ..."