Нарис
і щось шепочуть кронами мені
про кольори в квітневому намисті
й про молодістю вистелені дні.
А я стою на чистім перехресті
і п;ю повітря з келиха долонь,
що світ весни осіннім духом пестять,
ледь-ледь вогнем торкаючись до скронь.
Свидетельство о публикации №124040702049