Сирени гуділи, люд лютував,
Не стихали ночі, ранок, і день.
За миром й тишею я сумував
Видихаючи порох з грудей.
Я вірить хотів би в хороше,
І міг би реальність втопити,
Щоправда ніхто так не може,
Якщо горілку від страху не пити.
Сирени гуділи, пізно як завжди
Смерть перша «вітала» живих,
Я хочу крила у Бога вкрасти
І з неба забрати близьких!
Сирени гудiли
© Copyright: Александр Стихартский, 2024
Свидетельство о публикации №124040605414
Свидетельство о публикации №124040605414
Рецензии