***

Усіх підступна смерть щоденно косить
не дивлячись на чин,ані на вік,
прийшла кістлява і сказала:"Досить".
дитина,жінка це,- чи чоловік.

Лежить мертвець навік закривши очі
покірно руки склавши на грудях,
Бог не спитає вже,чого він хоче ?
для нього вже життя скінчиться жах.

Не раз повторяться світанки біло-сині
я знову згадую священника слова,
хоч темнота і сирість в домовині,
та тіло тлінне і людська душа жива.

Життям своїм потрібно дорожити,
що у житті посієш,те й пожнеш
всім необхідно людям зрозуміти,
що на той світ нічого не візьмеш.

Не забереш - ні золота,ні скрині
попродавали совість свою й ліс,
та прохолода залишиться в домовині
коли життя цього закриють занавіс.

Щодня життя стає усе складнішим,
я вибачення прошу перед Вами,
бувайте у церквах своїх частіше,
і вам Господь відкриє двері Храму.

Доки живий іще,подумай,схаменися,
чи правильно все робиш,куди йдеш?
з молитвою до Господа звернися
бо,що в житті зробив - не повернеш.

До Господа веде життя дорога,
хоч всім властиві і вина і гріх
про муки завжди пам'ятайте Бога,
він їх стерпів заради нас усіх.