605. Порожнеча Виктория Бородина
Пустий проспект. Здається все не тим,
Не так, не тут, і не таким, як треба.
Всередині нічого, ніби дим
Від порожнечі тої просто неба.
Дивлюсь на ніч, вона – на мене, і
Так хочеться союзниками стати,
І вистирати з світу речі всі,
Навчились ми – так просто, ніби грати.
Зависнувши між вибором шляхів,
Ступати ними чи обов'язково?
А, може, незалежність вб'є страхи
Від будь-чого – від волі та законів?
Чи в порожнечі зможу я знайти
Свій спокій у світах важких суцвітті?
І бодай щось чи зможе прорости
В душі моїй за це тисячоліття?
квітень 2024
оригинал здесь, в сборнике автора:
https://vk.com/wall992887_3035
Свидетельство о публикации №124040307996
http://vk.com/wall992887_3035
Дмитрий Арутюнович Романов 03.04.2024 23:39 Заявить о нарушении