Юрий Клён 1891-1947 На удивленье, путь до смерти..

На удивленье, путь до смерти прост:
прямей натянутых гитарных струн.
Пусть выкинет мои сухие кости
из недр могильных новый скиф иль гунн.

Пускай: на корабле, аэроплане,
иль, может, просто в ласковом саду
нас встретит эта ночь, и сны нежданные
в венке багряном снова расцветут.

Но мы благословим мгновенье это,
пусть не гремит оно в огне, а всё ж,
тропинки звёздами стеля богато,
нам небо раздвигает до без-меж.

Холодный ветер. Снег. Созвездье Лебедь
распластано над нами в вышине,
и среди звёзд дрожащих в блёклом небе
песнь не родившейся ещё весне.
24. 11. 43


По-дивному шляхи до смерти прості:
як пружна прямота гітарних струн.
З могильних надр мої збілілі кості
хай викине новітній скит чи гун.

Дарма: на кораблі, аеропляні,
чи, може, просто в затишнім садку
знов стріне нас ця ніч, і сни неждані
розквітнуть у червінному вінку.

Але благословімо мить сучасну,
що не гримить в огні жеркім, а все ж,
стежки встеляючи зірками рясно,
нам розсуває обрій до без-меж...

Холодний вітер. Сніг. Сузір'я Лебідь,
розпластане над нами в вишині,
і серед зір тремких, у бляклім небі,
дочасний спів незродженій весні.

24. 11. 43

Портрет поэта 1940-х гг. - рисунок Глеба Радченко