Не треба мені нічого,
Лиш спокій візьму назавжди.
я перебираю чоти,
А сміх не візьму нізащо.
Усе життя був відлюдник,
І мало з ким спілкувався,
Єдиний лиш був супутник,
Та й той вже з орбіт зірвався.
Електромагнітний спокій
Оточуючих лякає;
Душа, наче ключ судоку
З безмежними комірками,
З безмежним числом комірок,
Які увесь час тікають.
Не зможеш зловить без віри,
А зловиш – усі цікаві.
Завжди бережу свій спокій
Від будь-чого в цілім світі,
І, поки живу я, поки
Вдихаю я свіжий вітер,
Триматиму час буремний,
І житиму з ним на пару,
І переживу смиренно
Свою смертоносну кару.
березень 2024
593. Електромагнiтний спокiй
© Copyright: Дмитрий Арутюнович Романов, 2024
Свидетельство о публикации №124032806372
Свидетельство о публикации №124032806372
Рецензии