Сумним життям порадувала доля
сідає сонечко уже за небосхил,
всі цвинтарі,що в лісі і у полі
щоденно збільшуються кількістю могил.
Наллю гіркої в чарку із бутилки
котлети на столі,ковбаска й сир,
у лівій-хліб,у правій-срібна вилка
рядки вірша лягають на папір.
Щось на душі,так моторошно-боляче,
весна надворі, а в душі-зима,
сьогодні вип'єм стоячи,не цокаючись,
за тих,кого вже серед нас нема.
Рясним дощем заплаче синє небо
у мене теж з'явилася сльоза,
кого Господь уже забрав до себе,
їх душі спочивають в небесах.
Ніхто із нас не може знати долі,
коли настане в Україні мир???,
ті цвинтарі,що в лісі і у полі
щоденно збільшуються кількістю могил.
Про сумне...
© Copyright: Чубенко Саня Карпусь, 2024
Свидетельство о публикации №124032704302
Свидетельство о публикации №124032704302
Рецензии