Якщо переосмислити життя,
То з кожним днем в країні тільки гірше,
І діточок на вулицях нема,
І тих, у кого дах поїхав, більше.
Чи може посміхатися дитя,
Коли від сліз змарніли очі мами?
І вбито тата, вбито дідуся…
І серце з розумом – суцільна рана?
В затылок дышит преждевременная смерть,
Осколки радости съедят кредиты…
Мрак поглощает даже слабый свет,
О человечности и доброте забыто.
Как просто разрушать и убивать,
Меняя улиц прежние названия,
И школы год за годом закрывать,
Оставив массы на пороге вымирания.
Душа жадає про любов пісень,
Де мерехтять зірки, Дніпро шепоче…
І тільки у кохання є мішень,
Коли від щастя, як озера, очі.
27.03.2024
Якщо переосмислити життя
© Copyright: Наталия Рудченко, 2024
Свидетельство о публикации №124032703762
Свидетельство о публикации №124032703762
Рецензии