Бо мить на лезi, на ножi...

Жило́сь...Писалось...Мріялось...
І думи іншими були́...
Вітри́ наснаги віялись
Сплітаючи зі слів вірші...

І серцю легше дихалось
Посе́ред вільної землі...
Життя скоріше рухалось
В буянні мирної весни...

Без смутку думам думалось
Не лічачи життя роки́...
А нині все це сплуталось
У вогнищі рокі́в війни!

Що ж, Матір Божа, діється?
Сіпа́є болем у душі...
Вже ні про що не мріється...
Бо мить на лезі, на ножі.


Рецензии