Я стала злою
Жорсткою
Правдивою
Я стала тою,
Що виборює себе
Що спалює мости
Не жде спокою
І вже не оминає темноти.
Хотіла б бути тихою
І ніжною
І гарною, щоб лишень надихать
А ось приходиться -
Лиш злою та лайливою
Бо це єдиний спосіб виживать.
Отож, простіть, душа, і доля з кармою,
не знаю, хто з вас накосячив наперед.
Бо те, що поспіхом ви наваяли мудро
По факту вийшло, що наївний брєд.
А правда, як вогонь, зчищає лузку
я знов на скелі, знов на самоті.
П;янить як завше ліпшая свобода
Іще пів кроку - і вона злетить!
я стала злою
© Copyright: Светлана День, 2024
Свидетельство о публикации №124032500241
Свидетельство о публикации №124032500241
Рецензии