Пiдiймалось сонце
Щоб зігріти білий світ,
Поглядало на дерева,
Оживляло первоцвіт.
Споглядало сонце луки,
Річку, поле і степи,
Воскрешало навіть звуки,
Фарбувало береги.
Обіймали ніжно землю
Сонцесяйні промінці,
Красоту її бентежну,
Що марніє у війні.
Гріло сонце полонини
І берези ніжний стан,
Поспішало у долини,
Щоб розсіяти туман.
Фарбувало вміло обрій
В золотисті кольори,
По траві пробігло мокрій,
Зазирнуло у двори…
Піднімалось сонце вище,
Усміхалося згори,
Пригадавши небо мирне
Без воєнної грози…
Свидетельство о публикации №124032406600
Поднималось солнце в небо,
Чтоб согреть деревьев цвет,
Чтоб взошли росточки хлеба,
А без хлеба жизни нет.
Обласкало луг и речку,
И степи бескрайней ширь,
Те разбитые местечки,
Где текла когда-то жизнь.
Обнимали нежно землю
Благодатные лучи,
Поливали землю зельем,
Чтоб от горя излечить…
Торопясь объять долины
И березок нежный стан,
Знало солнышко, отныне
Зла рассеется дурман,
Растворятся волны грусти,
Если так вот, неспроста,
Окоём раскрасить густо
В золотистые цвета.
И плывя по небосводу,
Посреди голубизны,
Солнце пророчило народу
Мирной радостной весны.
Елена Куприянова
Елена Куприянова 3 30.03.2024 17:35 Заявить о нарушении
Галина Чехута 31.03.2024 01:05 Заявить о нарушении