Ховає Україна со́колів своїх.
Стає пред ними з сумом на коліна.
Співає плачучи́ як молитви́ пісні
В останню путь, прово́джуючи сина.
Стоїть вклонившись в тузі низько до землі,
Тамуючи у серці біль прощання.
Вкриваючись пеку́чими с гірко́т слізьми́,
Висте́лює квітка́ми шлях останній.
Гримить як дикий звір непро́хана війна!
Зриває мир та землю в Україні!
І забирає кожен день бійців життя —
Захисників своєї Батьківщини.
Най бу́де вам, рідне́нькі наші, там добро́!
Любов та ласка у віка́х господня.
Най бу́де тільки радість, сві́тло та тепло́
У лю́блячих Отця Небес долонях!
Царства Небесного загинулим бійцям — захисникам нашої землі, гідності і свободи України. Божої ласки та любові їх душам у вічності.
В останню путь...
© Copyright: Любовь Переверзева 3, 2024
Свидетельство о публикации №124032302523
Свидетельство о публикации №124032302523
Рецензии