Б'ємось у власному поло́ну
Своїх невіяних думо́к.
Без спо;кою душі, до ско́ну
Танцюємо життя тано́к.
Світ в'ється божими стежка́ми.
Вирує вічністю пуття.
А ми кружля́ємо думками
Про смерті та життя.
Між радістю і днів печалю
Душа розбризкує чуття.
Думки ж, ізнов тісня́ть без жа́лю
Про та́їнства картин буття.
Без спокою душi, до скону...
© Copyright: Любовь Переверзева 3, 2024
Свидетельство о публикации №124032202910
Свидетельство о публикации №124032202910
Рецензии