У душi пора зимова

Весна! Пора буяння і кохання!
Яка ж вона прекрасна й чарівна!
Народжує душа нові жадання!
Підкорює принади таїна…

Весна, відомо, пані незвичайна:
Буває і холодна й запальна.
Та все ж вона шикарна й життєдайна,
Приваблива, квітчаста, запашна!

Іде весна царицею по луках,
Стобарвні розсипає кольори,
І ось уже земля – у райських кущах,
Хоч люто розпинають вороги.

Весняним небом дихає природа,
Кульбабки пахнуть, вільха, явори…
Та тільки у душі – пора зимова
І відчуття негоди й пустоти…


Рецензии