На л жку розбитий хворий

Від імені віруючого чоловіка
Володимира Хащука


Ів. 3:16: "Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Одноро;дженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне."


На ліжку розбитий і хворий,
Я знову Іісусу молюсь,
У царстві Його дім просторий,
Ідти від землі  не боюсь.

Дав Бог мені дивну родину,
В любові всі діти росли,
Де Біблію, майже перлину,
У серці своїм  берегли.

З дитинства, посіяне Слово,
Міцніло в душі та росло,
Христос був надійна основа,
Лиш з Ним подолати міг зло.

А пам'ять  знов час повертає
В ту молодість  славну мою,
Коли прагнув до небокрая,
Радів з Богом кожному дню.

Коли покохав я Аврору,
Нам Бог дарував п'ять діток.
Дивились ми тільки угору,
Де вічність сія між зірок.

І з любим, як  акардеоном
СлавИли звершення Христа.
Ділились з людьми Його Словом,
Вели до підніжжя креста.

Летіли часи непомітно
В турботах, служінні, в любві.
Горіла в душі неодмінно
Хвала силі Божий крові.

Хвала, що Отець послав Сина,
Щоб нас всіх від смерті спасти.
Хай піснь наша вище все лине,
З Христом,  щоб у небо війти.

На ліжку хвалить не устану,
Співати Йому, як могу,
Подяку  і  вічну осанну,
Віддавшись на волю благу.

Пс. 36:4: "Хай Господь буде розкіш твоя, — і Він спо;внить тобі твого серця бажа;ння!"


15.03.2024 р.


Присвячення

1Сол 4:13-18: "Не хочу ж залишити вас, брати, в незнанні щодо померлих, щоб ви не сумували, як інші, що не мають надії. Бо коли ми віруємо, що Ісус помер і воскрес, так і тих, що спочили в Ісусі, Бог приведе з Ним. Це ми говоримо вам словом Господнім, що ми, що живемо і залишимось до приходу Господа, не випередимо померлих. Бо Сам Господь із наказом, при голосі архангела та з сурмою Божою, зійде з неба, і померлі в Христі воскреснуть першими; потім ми, що лишились живими, будемо підхоплені разом з ними на хмарах назустріч Господу в повітрі, і так будемо завжди з Господом. Отже, утішайте один одного цими словами."


Не кажемо тобі "прощай",
Останні двері не трагічність,
Відкрився шлях в чудовий край,
Де світ, любов і з Богом вічність.

І де, в  присутність до Христа,
Війдешь через перлинні брами.
Ти жив і ніс Його хреста,
І говорив Його словами.

Та був всім прикладом в житті,
Давав і поміч, і підтримку.
Казав, що сила у Христі,
Сам, в час іскус, являв витримку

Тут, на землі, закінчен шлях,
Залишив спогади про себе.
І, як прекрасний вільний птах,
Взлетів свободно в рідне небо.

А зараз дім твій в небесах
І там співаєшь  Богу шани.
У люблячих, святих Руках
Без сліз, без болю, без омани.