Жевріли надії у серцях,
Лестились думки поодинокі,
Що в минуле втік ворожий шлях,
Що в домівках скрізь панує спокій.
Файні солов'їні голоси
Чутно було вранці за сніданком.
Діти не лякалися грози,
Граючись у медиків на ґанку.
Взимку з годівниці та долонь
Птахи смакували хлібні крихти.
...Раптом - лютий. Біль і кров у скронь,
Стіни, укриття і бігти, бігти!
Герб жалоби, сльози та вінки,
Що синам вкладали на могили
Друзі, сестри, сивії батьки,
Що дітей для миру народили,
А - не для війни та цвинтарів,
Там, де прапори уздовж алеї,
Там, де безіменних повен рів.
Боже, підкажи: Чи ми сталеві
Стримувати помсту, грішну лють
В душах, де ще жевріє надія,
Котру до околиці женуть -
В темряву, де сонце не радіє
Місяцю, що холоду приніс
В мирнії часи, де вільні люди
Везли геть у сховищах валіз
Двадцять другий рік, зухвалий... лютий.
14 березня 2024р.
Собакувата зима
© Copyright: Алёна Безпавлая, 2024
Свидетельство о публикации №124031507259
Свидетельство о публикации №124031507259
Рецензии
Спасибо Вам. Пусть цинизм и жестокость сегодняшнего времени не затушит ту тлеющую надежду на лучшее завтра. Вчера не изменить.
Пусть вера в мудрость даст силы разуму людей найти ту дорогу не людских страданий, а созидания и осмысленного пути.
Спасибо Вам за разумность и силы. Берегите этот огонек веры в людское. Ой как это не просто. Тяжелое время многое ломает. И людей, и уклады, и жизни, и веру..
Всем сил жить и не растерять и беречь як зiроньку у лодонях разумность и смыслы жизни..
Спасибо.
Роман Лапинский 04.04.2024 22:07 • Заявить о нарушении
Пусть вера в мудрость даст силы разуму людей найти ту дорогу не людских страданий, а созидания и осмысленного пути.
Спасибо Вам за разумность и силы. Берегите этот огонек веры в людское. Ой как это не просто. Тяжелое время многое ломает. И людей, и уклады, и жизни, и веру..
Всем сил жить и не растерять и беречь як зiроньку у лодонях разумность и смыслы жизни..
Спасибо.
Роман Лапинский 04.04.2024 22:07 • Заявить о нарушении