Убегая за край столетий
Убегая за край столетий –
Время есть, или нет его?
Толи был в этом жарком лете
Иль в цветенье весны кругом…
Ожерелье твоих событий,
Сам их сплёл иль судьбы соблазн;
За тобой словно теней свита –
Рукотворный небес коллаж…
И коль радость с тобой тропою,
А любовь, словно компас дней,
С верой, жизнью пройдёшь земною,
Маяком – Божий свет огней…
Вячеслав Шикалович
13.03.2024г.
* * *
Час втікає за край століття –
Тож він є, чи нема його?
Чи то був у спекотнім літі,
Чи в цвітінні весни кругом…
І події, що блиск намиста,
Сам їх сплів, долі є міраж?
За тобою мов тіней свита –
Рукотворний небес колаж…
Радість – друг перший за тобою,
А любов то є компас днів,
Тож життям з вірою земною,
Маяком – Божий світ вогнів…
В'ячеслав Шикалович
13.03.2024 р.
Свидетельство о публикации №124031302631