она вернется. на украинском
Вже ніжні паростки тюльпанів проросли,
Та й це, зробили через холоди, не сміло…
Сніги надовго землю, по всебічно затягли,
А сонечко, за хмарами, спочиває ліниво!
Всю ніч, ще лютувала, завивала заметіль-
Весні дороги у перепони снігом замітала…
Ще білим пледом, вислала в степу постіль,
Їй терміна зимового, здалося, дуже мало!
Той сніг, в моє обличчя, навесні уже летів,
І холод обпалив все тіло, та жаркі долоні…
Мороз, весну у лід, скувати ніби захотів -
Щоби замерзла та краса, у світі, соннім!
Та все ж, де лиш ступали ніженьки весни,
Торкалася до покривала снігу, ненароком…
Сліди проталин, проступали на яву, не сні,
Весна вже наступала тихим, своїм кроком!
А ми чекаємо, терпляче ждем свою Весну,
Надію в серці, обома руками ніби, гріємо…
І швидко сніг і зиму, поперед себе я горну,
Вже на віконні, зерно квітів і рослини сіємо!
Та скоро, скоро вже почуємо пташиний спів,
Весна з повна настане, хоч і трішки забариться…
Зміцняться ніжні паростки: у квітів, зелені, ростків,
Бо все те збіжжя, жде в землі весни, ятриться!
Весь сніг, поволі річкою, як час - кудись стече,
Яскраве сонце, знову з;явиться на небосхилі…
Весна - у нас в серцях, завжди буяє де живе,
І навіть витяглись у гору, й ті дерева, що були похилі!
12 березня 2024 року
Віталій Косенко
Свидетельство о публикации №124031301552