перевод стихотворения "Машина времени" Анки Германовны (г. Москва)
Дивлюся у минуле я без жалю,
Тож не судіть, хто є не ідеальний.
Такими є лиш звуки фортепіано –
Зробив їх майстер – професіонально.
На сцені плаче одинока скрипка
Так тонко, мелодично душу гріє;
Чатуючи, оркестр зачаївся,
Тож думаю про власні помилки я.
Під звуки прокидаюсь барабану,
Як влучномузикант міняє настрій;
Не знижуючи вражень, йде у наступ,
Зливаючись із образом шамана.
Нагадує про себе і кларнет,
І не дарма я згадую про нього –
Він грав на ньому у дитячі роки;
Таку картинку бачу тет-а-тет.
Ці звуки є машиною часу,
Що без жалю доставить у минуле,
Позбавить тиску, і на мить забуду
Незлічені проблеми, що несу.
березень 2024
оригинал произведения находится здесь:
http://stihi.ru/2022/01/23/5992
544. Машина часу Анка Германовна
© Copyright: Дмитрий Арутюнович Романов, 2024
Свидетельство о публикации №124031102807
Свидетельство о публикации №124031102807
Рецензии
оригинал произведения находится здесь:
http://stihi.ru/2022/01/23/5992
Дмитрий Арутюнович Романов 11.03.2024 11:37 • Заявить о нарушении
http://stihi.ru/2022/01/23/5992
Дмитрий Арутюнович Романов 11.03.2024 11:37 • Заявить о нарушении